Історія технологічного прогресу людства нерозривно пов’язана з викопним паливом. Але що сталося б на іншій планеті? Чи могла б інопланетна цивілізація розвивати передові технології без доступу до ресурсів, аналогічних нашому вугіллю чи нафті? Можливо, ми робимо помилку, думаючи, що життя там таке ж антропоцентричне, як на Землі, але, зрештою, ми не можемо уявити нічого іншого.
А що, якби інопланетяни знайшли інший спосіб здійснити свою промислову революцію?
Астробіолог Льюїс Дартнелл підкреслює ключовий момент: індустріалізація вимагає щільних, доступних і легкодоступних джерел енергії. На Землі перехід від деревини до викопного палива став каталізатором, що прискорив наш технологічний прогрес.
Вугілля забезпечило необхідну енергію для живлення машин, плавлення металів і підтримки великомасштабних виробничих процесів. Це була революція в повному розумінні цього слова!
Але тут існує фундаментальний парадокс: для розвитку стійких енергетичних технологій потрібна промислова інфраструктура, яка сама потребує величезної кількості енергії. Візьмемо, наприклад, сонячні панелі: їх виробництво включає надзвичайно енергоємні процеси очищення кремнію для захоплення енергії від Сонця. Хоча існує альтернатива, яка також є екологічною.
Як подолати це порочне коло без первинного джерела з високою щільністю енергії?
Відновлювані альтернативи мають значні обмеження на початкових етапах індустріалізації. Вітрова енергія, хоча й чиста, не досягає температур, достатніх для передової металургії. Гідроелектроенергія працюватиме лише на планетах з великою кількістю рідкої води, що є характеристикою, яка зовсім не є очевидною у всесвіті.
Припускаючи, що наше бачення “затьмарене” тим, як розвивалося життя на Землі, слід також враховувати один фундаментальний хімічний елемент: кисень. Поки що ми не виявили планет з концентраціями, порівнянними з нашими, які є необхідними для процесів горіння. З цієї точки зору, без кисню як інопланетна цивілізація могла б спалювати будь-яке паливо?
Ще одна річ, яку ми знаємо напевно, це формування викопного палива. Це залежить від специфічних геологічних умов. Тектоніка плит не тільки регулює клімат, але й створює умови для перетворення органічної речовини в енергетичні поклади. Планета, позбавлена цього механізму, навряд чи розвине родовища, аналогічні нашим.
І все ж, всесвіт пропонує інтригуючі альтернативи. На Титані, супутнику Сатурна, існують озера рідких вуглеводнів. Цивілізація, що розвинулася в подібному середовищі, могла б використовувати ці ресурси, слідуючи технологічним шляхам, які повністю відрізняються від наших.
І саме на цьому я хотів би наголосити: так само, як стародавній римлянин не міг би уявити сучасне використання нафти, ми можемо бути нездатними зрозуміти радикально різні енергетичні парадигми.
Можливо, питання, яке ми повинні собі поставити, не в тому, чи здатна інопланетна цивілізація розвивати технології, як ми, а швидше, яким іншим чином ми повинні це робити.
